- зачинити
- —————————————————————————————зачини́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
зачинити
Смотреть что такое "зачинити" в других словарях:
зачинити — див. зачиняти … Український тлумачний словник
зачинити — див. зачиняти … Словник синонімів української мови
позамикати — а/ю, а/єш і рідко позами/кувати, ую, уєш, док., перех. 1) Замкнути, зачинити на замок, ключ, засув і т. ін. все чи багато чого небудь. 2) Зачинити в приміщенні, замкнувши всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
зачинений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачинити. || зачи/нено, безос. присудк. сл. •• За зачи/неними двери/ма без допуску сторонніх … Український тлумачний словник
позачиняти — я/ю, я/єш і рідко позачи/нювати, юю, юєш, док., перех. 1) Зачинити все чи багато чого небудь. 2) Замкнути все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 3) Припинити діяльність усіх чи багатьох установ, закладів і т. ін. 4) Позбавити волі, посадити … Український тлумачний словник
замкнути — (двері): зачинити, причинити [IV] … Толковый украинский словарь
замикати — замкнути (закривати на замок, ключ тощо), примикати, примкнути, зачиняти, зачинити; засувати, засунути (на засув); защіпати, защіпнути, защепнути, защебнути (на гачок, защіпку тощо) … Словник синонімів української мови
зачиняти — 1) = зачинити (двері, вікно тощо), закривати, закрити; прикривати, прикрити, причиняти, причинити, притуляти, притулити (перев. нещільно); прихиляти, прихилити (тихо, плавно); захлопувати, захлопнути (різко, швидко, зі стуком) 2) див. замикати … Словник синонімів української мови
причинити — 1 дієслово доконаного виду зачинити нещільно причинити 2 дієслово доконаного виду стати причиною нещастя причинити 3 дієслово доконаного виду додати … Орфографічний словник української мови
